вторник, 3 февраля 2015 г.

Невже це сталось

      
          ***

Коли з життя іде співак
То плаче небо
Що ніяк
Вже неможливо
Повернути страшне горе
Не зупинити
Мить і час
І вже неможна 
Поховати страх
Що затискає голос
Біля горла
Та розірве повітря
Галас…

…І тих
Хто так кохав Його
Як співака

Суцільний жах
Проткне свідомість –  
Чому ти
Боже
Не зберіг
Цю особистість?

Він не шахрай
Не посіпака
Він не політик
Не військовій
Та не людина
Просто так…

Митець
Свідомий
Гарний
І відомий…

Лише у том
Його провина?

Чи це заслуга?

І він пішов до Тебе
Назавжди
Співати там на небі
Старі свої пісні

Тоді пробач

Але гіркота
Сум
Туга
Мене з’їдають –
Щось не так…

Невже
Не чув
Великий Боже
Як гарно він співав
Між нас
Для нас

Жив серед нас

Невже Ти не розумів –
У цей безмежно тяжкий час
Великій скрути
Що він потрібен
Україні
Для тих хто гине
Хто живе
І буде жити
Під небом синім
У дозрілої пшениці-житі  


2 лютого 2015    

Комментариев нет:

Отправить комментарий