***
Коли з життя іде співак
То плаче небо
Що ніяк
Вже неможливо
Повернути страшне горе
Не зупинити
Мить і час
І вже неможна
Поховати страх
Що затискає голос
Біля горла
Та розірве повітря
Галас…
…І тих
Хто так кохав Його
Як співака
Суцільний жах
Проткне свідомість –
Чому ти
Боже
Не зберіг
Цю особистість?
Він не шахрай
Не посіпака
Він не політик
Не військовій
Та не людина
Просто так…
Митець
Свідомий
Гарний
І відомий…
Лише у том
Його провина?
Чи це заслуга?
І він пішов до Тебе
Назавжди
Співати там на небі
Старі свої пісні
Тоді пробач
Але гіркота
Сум
Туга
Мене з’їдають –
Щось не так…
Невже
Не чув
Великий Боже
Як гарно він співав
Між нас
Для нас
Жив серед нас
Невже Ти не розумів –
У цей безмежно тяжкий час
Великій скрути
Що він потрібен
Україні
Для тих хто гине
Хто живе
І буде жити
Під небом синім
У дозрілої пшениці-житі
2 лютого 2015
Комментариев нет:
Отправить комментарий